Создай анкету
или
войди через социальную сеть

Лист Тобі

Лист Тобі

Я часто згадую… Досі боляче… Напевно, й досі шкода, шкода себе, шкода нас..., але не шкода Тебе. Це добре, бо Ти щасливий… Ти повинен бути щасливим! Інакше навіщо все це?
Я пам’ятаю як раділа тоді, коли Ти запросив мене на прогулянку. Запросив в останнє… Я не знала. Була радість від того, що Ти поруч, що я бачу тебе… Думала: “Все повернеться до звичного рух. Він буде поруч.”
…Вже зародилося почуття, ще таке тендітне, крихітне, але таке приємне. Я сподівалась – той вечір стане поштовхом для його розквіту. А той вечір став кінцем, крапкою. Крапкою в наших стосунках і початком Твого нового життя.
…Ти був напружений, але такий милий. Мені було так добре поруч з Тобою, так спокійно…
…Напевно у той вечір я зрозуміла, що люблю Тебе. Люблю якось по-іншому… Ми були друзями раніше. А зараз..?
…Цей спокій обірвався.
“Чи взяла б ти зараз мою руку?” Навіщо це запитання? Воно дає надію, хіба Ти не розумієш? …Ні, Ти не розумієш… “Ми вирішили з нею одружитися…….”
Навіщо Він так. Жорстоко? Та ні… Справедливо? Так!
Ти заслуговуєш на щастя. Нехай не зі мною, нехай з нею…….
……Можливо, мені здалось? Почулось? Так! Так! …Ні, Ти одружуєшся. Одружуєшся! Але ж… Я ж люблю Тебе…
“…Сльози… Чому я плачу? Я не хочу щоб Він зрозумів чому я плачу. Як я буду без Тебе?...
Мені здалося, що Земля зупинилася. Хіба вона може обертатися без Тебе? Ні... Мій світ не існує без Тебе!”
Скільки думок мене тоді переповнювало. Я хотіла щоб Ти дізнався про мої почуття і боялася цього. Мені було соромно і страшно. Майже два роки я відштовхувала Тебе, а зараз готова навколішках благати не йти, не залишати мене. Ні, я так не можу…, а якщо Ти дійсно її кохаєш… А я все зіпсую, не хочу щоб у Тобі зародилась невпевненість. Ти заслуговуєш на щастя і я не заважатиму Тобі жити. Вона зробить тебе щасливим, а не я.
…Навіщо Ти витираєш мої сльози? Не потрібно жаліти.
Чому так важко? Тепер я розумію як розривається серце.
…Навіщо Ти тримаєш мою руку?..... Я не вірю! Не вірю! Я скажу!... Ні, не смій! Неможна!... Ти не заслуговуєш на знущання. Ти заслуговуєш щасливої сім’ї. Шкода, що не нашої…..
Допоможи мені Господи!!! Нехай Він буде щасливий!

…Я так сумую за Тобою. Я бачила Тебе у день Твого весілля. Красива пара – наречений та наречена, кохання, щастя – щаслива казка, де принц та принцеса живуть довго і щасливо. Це Твоя казка, не наша. Твоя… Ваша.
Я б хотіла знати, чи кохаєш Ти її? Чи кохаєш більше, ніж мене кохав? Чи кохав Ти мене, хоча б трішки, коли освідчувався їй? Але це немає значення. Єдине, що важливо, це Твоє щастя. Я так хочу щоб Ти був щасливий. Щоб вся та ніжність, кохання, турбота, яку я не прийняла від Тебе і не віддала Тобі, наповнила ваше спільне життя. Ти такий єдиний, вона зможе оцінити це. Я ЛЮБЛЮ ТЕБЕ! Будь щасливим, будь ласка. Прощавай!
Кто читал? Поделиться
2

Комментарии2

0
Валик, 34 Москва
# ×
22 августа 2010 в 10:39
бывает ли так..
Ваше имя
Эл. Почта
День рождения
Ваш город
Чикаго, США
Пароль
878788
Перейти к знакомству